100 років «Щедрику»: 5 оригінальних версій, які не залишать вас байдужими
Музичний твір «Щедрик» українського композитора Миколи Леонтовича святкує своє 100-річчя.
Творчість українського композитора Миколи Леонтовича стала не лише світовим здобутком, а й невід’ємною частиною Новорічних свят. Над музичним твором «Щедрик», який знають у всьому світі, Леонтович працював майже все життя.
Вперше композицію виконав хор Київського національного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом самого композитора 100 років тому. А вже у 1921 р. музичний твір під назвою «Carol of the Bells» вперше почули в нью-йоркському Карнегі Хол.
Існує понад 50 різних варіацій «Щедрика». Пропонуємо 5 оригінальних версій виконання найпопулярнішої у світі щедрівки.
1. На початку року мережу сколихнуло відео, де Тіна Кароль разом із дитячим хором виконує «Щедрик». Відома композиція пролунала у проекті «Різдвяна історія». Ролик знімали на тлі стародавніх фресок і мозаїк Софійського собору.
2. Учасники дитячого вокального шоу «Голос. Діти – 2» чисто та наївно виконали відому українську щедрівку.
четвер, 22 грудня 2016 р.
четвер, 8 грудня 2016 р.
середа, 7 грудня 2016 р.
Із власної творчості
***
Петербурзькі білі ночі
Петербурзькі білі ночі!
Скільки статуй в Літньому саду!
Засвітились жаром очі
І зронили щирую сльозу.
Як краси багато в світі! –
Так схотілось все це змалювать –
У житті бувають миті,
Що від щастя хочеться ридать.
На папір штрихи несмілі
Олівцем простим рука кладе.
Ви чарівні, ночі білі,
Скільки вас іще в житті буде?
Дощ росив, дрібні краплини
Вже писали ранішній сонет:
З кріпака, цього хлопчини,
Виростав художник і поет.
***
Біля пам’ятника Шевченку
Пам’ятник Шевченку у граніті
навіває в душу щем і сум.
Із власної творчості
Оркестр
весняний
Уранці розбудив оркестр пташиний,
Сонети ніжно співав весняні.
Звучав той голос, мов кришталь вразливий,--
Така властивість тонкої грані.
Не в статках радість й щастя, а в любові,
Яка дарує духовні крила,
З дитинства всім знайома нам до болю
Матусі ласка – одвічна сила.
А виростаючи, крила губили
В турботах буднів, в життя проблемах,
Втрачаючи потроху що любили,
Тонув наш розум у теоремах.
Але душа відчула як ніколи –
Оркестр весняний прорвав запони,
Змогла піднятися високо вгору,
Забувши відстань, всі заборони.
Щоб з висоти пташиного польоту
Весь світ обняти, тріумф відчути,
Й на хвилю не вагаючись, на йоту,
Найвищу сутність людську збагнути!
Із власної творчості
Мить
Я прози майже не пишу,
Своє єство творінням не неволю,
А от поезія, скажу,
Підходить мить і проситься на волю.
Полинуть прагне до небес,
Розсунувши умовності і межі,
Із серця виринає сплеск –
І ти тоді собі вже не належиш.
Зринаєш птахом у блакить,Купаєшся у хвилях синіх неба –
Яка ж бо то чудесна мить,
Коли душі нічого більш не треба!
Підписатися на:
Дописи (Atom)