Ластовська Валентина Володимирівна
Фах : викладач української мови та літератури
Кваліфікаційна категорія – спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії
Педагогічний стаж роботи–34р.
-- Координатор Всеукраїнської гри «Соняшник» (постійно).
Педагогічна проблема:
«Застосування технологій кооперативного навчання»
Життєве кредо:
«Життя таке коротке.
Поспішайте творити добро!»
О. Довженко
Педагогічне кредо:
Народилася в селі Міцівці Дунаєвецького району Хмельницької області, де проживаю і сьогодні.
Протягом 1970-1978 р. р. навчалася в Міцівецькій восьмирічній школі.
Закінчила Хмельницьке педагогічне училище (1982р.), Чернівецький державний університет імені Трудового Червоного Прапора (1987р.) по спеціальності «Українська мова та література».
Трудову діяльність розпочала у 1982р. вихователем д/с , з 1986р. працювала вихователем групи продовженого дня Міцівецької ЗОШ І-ІІст.
З 1987р. працюю учителем української мови та літератури у Лошковецькій загальноосвітній школі І-ІІ ст. Свою навчальну діяльність я здійснюю відповідно до Конституції України, Закону України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", користуюся такими програмами:
5-8 класи:
Програма з української мови та літератури для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства №664 від 06.06 2012 р. зі змінами. – К.: Освіта, 2013.
9 клас:
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова. 5-12 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005.
Особистісно - педагогічний портрет
Як поле засівається зерном,
Так наша нива – розумом й добром.
Ми ж зерна ці повинні проростити,
В дитячих душах щирих відродити.
Людина завжди має право вибору, який може вплинути на усе життя. Мій вибір – професія Учителя. Школа – це не лише місце роботи, вона мій другий дім зі своїми радощами і турботами, проблемами і успіхами…
Професія філолога – це моє багатогранне життя, найважливішими сторонами якого є любов до дітей і безмірна закоханість в його Величність – Слово. Адже всім відома незаперечна біблійна істина: «Спочатку було слово…». Всі предмети важливі і необхідні для всебічного розвитку особистості, але мова – основна, без неї (перефразовуючи поезію В. Сосюри «Любіть Україну») « ніщо ми, як порох і дим, розвіяний в полі вітрами…». Рідна мова – це предмет, засобами якого формуються ключові компетентності учнів, необхідні для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння навколишнього світу, вироблення критичного стилю мислення і поведінки, виховання громадянина, здатного прогнозувати наслідки своєї діяльності та нести відповідальність за свої дії. Художня література – це не лише вид мистецтва, це -- людинознавство. Вона не лише приносить естетичну насолоду, а навчає гуманному ставленню до людей, природи, суспільства.
Я – Учитель і це визначає всю мою суть і все моє життя. Це зовсім інший вимір часу – навчальними роками, семестрами, уроками, перервами – і так вже понад тридцять років... Це час, наповнений щоденною розумовою працею, бо ти торкаєшся найціннішого – людських душ. Тому доводиться переборювати сумніви, нерішучість, затамувавши біль, співати пісню перемоги, і з вірою у прекрасне, досконале живити себе новими силами. Я знаю, що немає нічого неможливого, коли щиро віриш у себе, своїх учнів. А для цього потрібно все життя навчатися самому, бо для того щоб дати учневі іскорку світла, учителю потрібно «виховувати у собі сонце!»
Немає коментарів:
Нові коментарі наразі не дозволено.