Шукати в цьому блозі

вівторок, 14 березня 2017 р.

Ластовська В


More presentations from xXx

«Іду через віки я до Тараса»


«Іду через віки я до Тараса»
9 березня у Лошковецькій ЗОШ І-ІІ ст. відбулося свято «Іду через віки я до Тараса», присвячене геніальному українському поету, пророку, самобутньому художнику, постать якого унікальна у всій свіжій культурі. Бо Шевченкова всеосяжна енергія братньої і синівської любові відкриває серця й гуртує не лише українців, а й усіх тих, хто гідний називатися людиною.
Захоплююче відео про геніальну людину, хвилююча пісня «Реве та стогне Дніпр широкий», перегляд картин Шевченка-художника, досконале учнівське декламування поезій Т. Шевченка, інсценізація дев’ятикласниками поеми «Наймичка» - такий основний зміст вшанувального заходу, організованого учителем української мови та літератури Ластовською В. В.

четвер, 22 грудня 2016 р.

100 років «Щедрику»: 5 оригінальних версій, які не залишать вас байдужими
Музичний твір «Щедрик» українського композитора Миколи Леонтовича святкує своє 100-річчя.
Творчість українського композитора Миколи Леонтовича стала не лише світовим здобутком, а й невід’ємною частиною Новорічних свят. Над музичним твором «Щедрик», який знають у всьому світі, Леонтович працював майже все життя.
Вперше композицію виконав хор Київського національного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом самого композитора 100 років тому. А вже у 1921 р. музичний твір під назвою «Carol of the Bells» вперше почули в нью-йоркському Карнегі Хол.
Існує понад 50 різних варіацій «Щедрика». Пропонуємо 5 оригінальних версій виконання найпопулярнішої у світі щедрівки.
1. На початку року мережу сколихнуло відео, де Тіна Кароль разом із дитячим хором виконує «Щедрик». Відома композиція пролунала у проекті «Різдвяна історія». Ролик знімали на тлі стародавніх фресок і мозаїк Софійського собору.



2. Учасники дитячого вокального шоу «Голос. Діти – 2» чисто та наївно виконали відому українську щедрівку.

середа, 7 грудня 2016 р.

Із власної творчості

***
Петербурзькі білі ночі

Петербурзькі білі ночі!
Скільки статуй в Літньому саду!
Засвітились жаром очі
І зронили щирую сльозу.
Як краси багато в світі! –
Так схотілось все це змалювать –
У житті бувають миті,
Що від щастя хочеться ридать.
На папір штрихи несмілі
Олівцем простим рука кладе.
Ви чарівні, ночі білі,
Скільки вас іще в житті буде?
Дощ росив, дрібні краплини
Вже писали ранішній сонет:
З кріпака, цього хлопчини,
Виростав художник і поет.

***

Біля пам’ятника Шевченку

Пам’ятник Шевченку у граніті
навіває в душу щем і сум.

Із власної творчості

Оркестр весняний
Уранці розбудив оркестр пташиний,
Сонети ніжно співав весняні.
Звучав той голос, мов кришталь вразливий,--
Така властивість тонкої грані.
Не в статках радість й щастя, а в любові,
Яка дарує духовні крила,
З дитинства всім знайома нам до болю
Матусі ласка – одвічна сила.
А виростаючи, крила губили
В турботах буднів, в життя проблемах,
Втрачаючи потроху що любили,
Тонув наш розум у теоремах.
Але душа відчула як ніколи –
Оркестр весняний прорвав запони,
Змогла піднятися високо вгору,
Забувши відстань, всі заборони.
Щоб з висоти пташиного польоту
Весь світ обняти, тріумф відчути,
Й на хвилю не вагаючись, на йоту,

Найвищу  сутність  людську збагнути!